Основні параметри стабілізаторів напруги. Коефіцієнт стабілізації напруги — величина, що показує, в скільки разів відносна зміна напруги на виході менша, ніж на вході (при постійному струмі навантаження). Коефіцієнт корисної дії — відношення потужності на виході стабілізатора до потужності на вході. Вихідний опір — опір стабілізатора змінному струму з боку виходу. Чим він менший, тим слабкіший зв'язок між каскадами через джерело живлення цих каскадів. Коефіцієнт згладжування пульсацій — відношення напруги пульсацій на вході стабілізатора і на виході. Для деяких стабілізаторів коефіцієнт згладжування пульсацій приблизно дорівнює коефіцієнту стабілізації напруги.
Напівпровідникові параметричні стабілізатори — найбільш прості. Основні параметри стабілізаторів напруги. Коефіцієнт стабілізації напруги — величина, що показує, в скільки разів відносна зміна напруги на виході менша, ніж на вході (при постійному струмі навантаження). Коефіцієнт корисної дії — відношення потужності на виході стабілізатора до потужності на вході. Вихідний опір — опір стабілізатора змінному струму з боку виходу. Чим він менший, тим слабкіший зв'язок між каскадами через джерело живлення цих каскадів. Коефіцієнт згладжування пульсацій — відношення напруги пульсацій на вході стабілізатора і на виході. Для деяких стабілізаторів коефіцієнт згладжування пульсацій приблизно дорівнює коефіцієнту стабілізації напруги. Напівпровідникові параметричні стабілізатори — найбільш прості. Вони характеризуються порівняно невеликими коефіцієнтами стабілізації, великим вихідним опором (одиниці і десятки ом), низьким ККД. У таких стабілізаторах неможливо отримати точне значення напруги на виході і регулювати його. Принцип роботи ППС заснований на використанні нелінійності вольт-амперної характеристики кремнієвих стабілітронів. Самий простий параметричний стабілізатор являється дільником напруги, що складається з резистора і кремнієвого стабілітрона (КС). Навантаження підключається до КС. Для термокомпенсациі змін напруги на стабілітроні і, отже, на навантаженні послідовно КС включають напівпровідникові діоди в прямому направленні. Якщо стабілізатор призначений для роботи у вузькому інтервалі температур, термокомпенсация не потрібна. Тип і кількість КС вибирають залежно від необхідної напруги на навантаженні і струму навантаження. Вихідна напруга стабілізатора дорівнює сумі напруги на КС і діоді, включених в прямому направленні, але визначається головним чином напругою на КС. Для термокомпенсациі можна використовувати стабілітрони або германієві діоди, включені в прямому направленні. Їх кількість вибирається залежно від типу і кількості КС, включених у зворотному напрямі. Використовуючи просту схему можна отримати коефіцієнт стабілізації напруги не більше 100 (без термокомпенеациі) при зміні вхідної напруги на ± 10%. При термокомпенсациі коефіцієнт стабілізації зменшується в два — чотири рази. Коефіцієнт стабілізації зменшується також при збільшенні струму навантаження і допуску на вхідну напругу. Вихідний опір такого стабілізатора складає 6...10 Ом без термокомпенсациі і 25...40 Ом при термокомпенсациі (визначається типом стабілітрона). Транзисторні компенсаційні стабілізатори напруги. (ТКСН) являється системою автоматичного регулювання, в якій із заданою точністю підтримується постійною напруга на виході незалежно від зміни вхідної напруги і струму навантаження. Такі стабілізатори можуть стабілізувати напругу при більших струмах навантаження, чим параметричні і відрізняються великим коефіцієнтом стабілізації і меншим вихідним опором. Схема простого ТКСН приведена на малюнку. Послідовно з навантаженням включений регулюючий транзистор V2. Постійна напруга на базі транзистора підтримується за допомогою простого стабілізатора на стабілітроні V1. При зміні Uвx змінюється Uвиx і, отже, напруга на емітері V2. В результаті змінюється падіння напруги на ділянці емітер —коллектор, компенсуючи зміну вхідної напруги. Вихідна напруга залишається практично постійною. Коефіцієнт стабілізації простого ТКСН приблизно дорівнює коефіцієнту стабілізації простого стабілізатора, вихідний опір складає декілька Ом. Так само, як і в простому стабілізаторі, вихідна напруга визначається напругою стабілізації КС. Простий ТКСН, представлений схемою на малюнку можна розглядати як простий стабілізатор, в якому баластний резистор замінений стабілізатором струму, зібраним на транзисторі V2 і стабілітроні V1. Стабілізація струму КС V3 сприяє зменшенню змін напруги на ньому і, отже, підвищенню коефіцієнта стабілізації напруги в 5 - 10 разів в порівнянні з простим стабілізатором. Вихідниа напруга такого стабілізатора дорівнює напрузі стабілізації КС. Вихідна напруга, що перевищує напругу стабілізації КС, і більший коефіцієнт стабілізації можна отримати в стабілізаторах з підсилювачем зворотного зв'язку. Найбільш прості практичні схеми такого стабілізатора приведені на малюнку.
Напівпровідникові параметричні стабілізатори — найбільш прості.
Транзисторні компенсаційні стабілізатори напруги.
