Зараз явище збудження змінним струмом електромагнітних полів прийнято називати випромінюванням електромагнітних коливань або випромінюванням електромагнітних хвиль. Зустрічаючи на своєму шляху провідники, магнітні складові полів електромагнітних хвиль збуджують в цих провідниках змінне електричне поле, що створює в них такий же змінний струм, як струм, що збудив електромагнітні хвилі, але значно слабший. На цьому чудовому явищі і заснована техніка радіопередачі і радіоприйому. Збіг швидкостей поширення електромагнітних хвиль, що створюються змінним струмом, і світла не випадково, бо світлові промені, як, між іншим, і теплові, за своєю природою теж електромагнітні коливання. Думку про спорідненість світлових і електричних явищ висловив російський вчений Михайло Васильович Ломоносов ще в середині XVIII ст. Теорію електромагнітних хвиль створив Кларк Максвелл в першій половині минулого століття. Проте лише в 1888 р. німецькому вченому Генріху Герцу удалося дослідним шляхом довести факт існування електромагнітних хвиль і можливість їх виявлення. У дослідній установці Герца випромінювачем електромагнітних хвиль був вібратор — стрижні з металевими кулями на кінцях, а виявлячем електромагнітної енергії — резонатор, незамкнутий виток дроту, теж з кулями на кінцях. Половинки вібратора заряджали до такої напруги (різниці зарядів), що між внутрішніми кулями через повітря проскакувала електрична іскра — штучна блискавка в мініатюрі. Відбувався електричний розряд. У цей момент, що тривав малі долі секунди, вібратор випромінював коротку серію швидкозмінних затухаючих, тобто що зменшуються по амплітуді, електромагнітних хвиль. Перетинаючи дріт резонатора, розташованого поблизу, електромагнітна енергія збуджувала в ньому електричні коливання, про що свідчила дуже слабка іскра, що з'являлася між кулями резонатора. Ще розряд — і нова черга затухаючих електромагнітних коливань збуджувала в резонаторі слабкий змінний струм. Так Генріх Герц знайшов спосіб збудження електромагнітних хвиль і виявлення їх. Але він не уявляв собі шляхів практичного використання свого відкриття.
Збіг швидкостей поширення електромагнітних хвиль, що створюються змінним струмом, і світла не випадково, бо світлові промені, як, між іншим, і теплові, за своєю природою теж електромагнітні коливання. Думку про спорідненість світлових і електричних явищ висловив російський вчений Михайло Васильович Ломоносов ще в середині XVIII ст. Теорію електромагнітних хвиль створив Кларк Максвелл в першій половині минулого століття. Проте лише в 1888 р. німецькому вченому Генріху Герцу удалося дослідним шляхом довести факт існування електромагнітних хвиль і можливість їх виявлення.