Доки студійний мікрофон не включений, в антені радіомовної станції тече струм строго постійної частоти і амплітуди. Антена при цьому випромінює радіохвилі незмінної довжини і потужності. Але в студії включили мікрофон, і люди, що знаходяться за десятки, сотні і тисячі кілометрів від радіостанції почули знайомий голос диктора. Що ж в цей час відбувається в передавачі? Коливання звукової частоти, створені мікрофоном і підсилені студійним підсилювачем, потрапляють в так званий модулятор передавача і там, впливаючи на струм високої частоти, змінюють амплітуду його коливань. Від цього змінюється і електромагнітна енергія випромінювана антеною передавача: чим значніше амплітуда струму звукової частоти, тим у більших межах змінюються амплітуди струму високої частоти і випромінювана антеною потужність електромагнітних хвиль. Чим більше частота струму звукової частоти, що поступає з радіостудії, тим з більшою частотою змінюються амплітуди струму в антені. Так звук, перетворений мікрофоном в електричні коливання звукової частоти, отримує «путівку» в ефір. Процес зміни амплітуд високочастотних коливань під дією струму звукової частоти називають амплітудною модуляцією (AM). Змінні ж по амплітуді струми високої частоти в антені і випромінювані нею радіохвилі носять назву модульованих коливань. Окрім амплітудної модуляції існує ще так звана частотна модуляція(ЧМ). При такому виді модуляції змінюється частота, а амлітуда коливань високої частоти в антені радіостанції залишається незмінною. Частотну модуляцію застосовують, наприклад, для передачі звукового супроводу в телебаченні у радіомовленні на УКХ. У радіомовленні на довгих, середніх і коротких хвилях використовують лише амплітудну моуляцию.
Чим більше частота струму звукової частоти, що поступає з радіостудії, тим з більшою частотою змінюються амплітуди струму в антені. 