Уявімо, ти знімаєш трубку телефонного апарата, набираєш потрібний номер. Незабаром ти чуєш голос товариша; а він — твій. Які електричні явища відбуваються під час вашої телефонної розмови? Звукові, коливання повітря, створені тобою перетворяться мікрофоном в електричні коливання звукової частоти, які по дротах передаються до апарату твого співбесідника. Там, на іншому кінці лінії, вони за допомогою телефону перетворяться в коливання повітря, що сприймаються твоїм приятелем як звуки. У радіомовленні, як і в телефонії мікрофон і телефон є кінцевими ланками кола радіопередачі і радіоприйому. Але засобом, що зв'язує їх, служать не дроти, а радіохвилі. «Серцем» передавача будь-якої радіостанції є генератор коливань високої частоти. Він виробляє (генерує) струм високої, але строго постійної для даної радіостанції частоти. Цей струм підсилений до необхідної потужності поступає в антену і збуджує в просторі, що оточує її, електромагнітні коливання тієї ж частоти — радіохвилі. Швидкість розповсюдження радіохвиль від антени радіостанції дорівнює швидкості світла; 300 000 км/с, що майже в мільйон разів швидше за поширення звуку в повітрі. Радіохвилі поширюються не лише в повітрі, але і там, де його немає, наприклад в космічному просторі. Цим вони корінним чином відрізняються від звукових хвиль, для яких абсолютно необхідне повітря або яка-небудь інше густе середовище наприклад вода. Коли радіомовна станція починає свої передачі диктор інколи повідомляє, що дана радіостанція працює на хвилі такої -то довжини. Хвилю, що біжить по поверхні води, ми бачимо і при відомій спритності можемо виміряти її довжину. Довжину ж радіохвиль можна виміряти лише за допомогою спеціальних приладів або розрахувати математичним способом якщо ми знаємо частоту струму, збуджуючого ці хвилі. Довжина радіохвилі — це відстань, на яку поширюється енергія електромагнітного поля за період коливання струму в антені радіостанції. Розуміти це треба так. За час одного періоду струму в антені передавача в просторі довкола неї виникає одна радіохвиля. Чим вище частота струму тим більше наступних один за одним радіохвиль випромінюється антенною протягом кожної секунди. Допустимо, частота струму в антені радіостанції складає 1 Мгц. Значить період цього струму і створеного ним електромагнітного поля дорівнює одній мільйонній частці секунди. За 1 с радіохвиля проходить відстань 300000 км. або 300000000 м. За одну мільйонну частку секунди вона пройде відстань в мільйон разів менше, тобто 300 000 000:1 000 000. Отже, довжина хвилі даної радіостанції дорівнює 300 м. Довжина хвилі радіостанції залежить від частоти струму в її антені: чим більша частота струму, тим коротше хвиля і, навпаки, чим менша частота струму, чим довша хвиля. Щоб взнати довжину хвилі радіостанції, треба швидкість поширення радіохвиль, виражену в метрах, розділити на частоту струму в її антені. А щоб, навпаки, взнати частоту струму в антені радіостанції, треба швидкість поширення радіохвиль розділити на довжину хвилі радіостанції. Для переводу частоти коливань в мегагерцах в довжину хвилі в метрах і назад зручно користуватися такими формулами: ?(м) = 300/f(Мгц); f(Мгц)= 300/? (м), де ? — довжина хвилі; f—частота коливань; 300 — швидкість, поширення радіохвиль, виражена в тисячах кілометрів в секунду. Отже, кожна радіомовна станція працює на визначеній, відведеній для неї частоті, яка називається несучою. Довжини хвиль різних радіостанцій неоднакові, але строго постійні для кожної із них. Це і дає можливість приймати передачі кожної радіостанції окремо, а не всі одночасно.
