Само слово «радіо» походить від латинського radiare — випромінювати, що означає випускати промені. Воно має спільний корінь з латинським словом radius —промінь. Якщо ти з точки або кола проведеш прямі лінії, що розходяться на всі боки — промені, то вийде малюнок Сонця приблизно в тому вигляді, як його часто змальовують малята. Адже насправді так воно і є: Сонце випускає на всі боки промені-радіуси. Радіомовна станція подібно до Сонця випромінює радіохвилі на всі боки по радіусах. Лише радіостанції спеціального призначення випромінюють радіохвилі в якомусь одному направленні. Як би ти прийшов на територію радіомовної станції, то перш за все побачив би вертикальну ажурну металеву щоглу або дроти, підняті високо над землею. Це — антена. Поруч — будівля, де знаходиться передавач радіостанції. Передавачем являється складний пристрій, що виробляє електричні коливання високої частоти, які антена перетворить в енергію радіохвиль. До передавача від радіостудії, яка може знаходитися далеко від передавача, йде підземний кабель — добре ізольовані дроти в міцній оболонці. У студії встановлений мікрофон. Не лише розмова і звуки музики, але і шепіт мікрофон миттєво перетворює на електричні коливання звукової частоти, які по кабелю поступають до передавача, щоб «упровадитися» в його високочастотні коливання. Скільком ще перетворенням піддається цей змінний струм, перш ніж приймач перетворить його знову в звуки! Знайомство з радіотехнікою радіоаматор зазвичай починає із складання найпростішого приймача — детекторного. Раджу і тобі не порушувати цю традицію радіоаматорства. Але детекторний приймач, як, втім, і багато простих транзисторних і лампових приймачів, які будуть наступним етапом твоєї творчості, задовільно не працюватиме без хорошої антени і заземлення. З них тому тобі і доведеться почати свої перші практичні кроки в радіотехніці.